ПРОЛОГ. 100-річчя Харківського аероклубу ім. В.С. Гризодубової – це крапка чи кома в його історії?

Для того, щоб вникнути та розібратися у тих процесах, які відбуваються у керівництві ГО «ТСО України» (далі ТСОУ) відносно до Харківського аероклубу ім.В.С.Гризодубової Товариства сприяння обороні України (далі ХАК), ми пропонуємо вам, шановні друзі, колеги, авіаційна спільнота, розпочати нашу історію, її бачення колективом аероклубу, незвичайно. Не з її початку та сьогодення, а з того місця, яке в цьому році стало кінцевою межею, коли колектив аероклубу остаточно зрозумів, що єдина мета керівництва ТСОУ стосовно нашої організації – це знищення аероклубу та звільнення колективу.

Спочатку пропонуємо вам ознайомитись з рядом рішень, прийнятих керівництвом ТСОУ, та опишемо наслідки, до яких ці рішення приведуть. Також ознайомимо вас з нашими зверненнями до керівництва ТСОУ та наведемо відповіді від керівництва ТСОУ:

Додаток №1:
Витяг із протоколу №4 від 14.08.2024 р.

Додаток №2: Звернення колективу ХАК про передачу авіаційної техніки від 31.08.2024 р.

Додаток №3: Відповідь Голови ТСОУ на звернення аероклубу від 31.08.2024 р.

Додаток №4: Звернення аероклубу до Голови та членів Ради Правління від 01.10.2024 р.

Відповіді на звернення аероклубу до Голови та членів Ради Правління від 01.10.2024р. не було.

Як стало відомо колективу Харківського аероклубу з джерел у Раді правління ТСОУ, пани Кошин С.М. (Голова ГО ТСОУ), Конончук О.В. (Заступник Голови ГО ТСОУ з фінансово-економічної роботи та управління майном - начальник управління внутрішнього аудиту та управління майном), Гончаренко І.В. (Заступник Голови ГО ТСОУ) та Довбня М.В. (Виконуючий обов'язки Голови Харківської обласної організації ТСОУ на час дії воєнного стану або до проведення виборів нового голови, з повноваженнями встановленими Статутом) найближчим часом готують перепідпорядкування ХАК безпосередньо головному апарату ТСОУ. При тому, що колектив аероклубу та Рада правління Харківської обласної організації ТСОУ одностайно відхилили таку пропозицію ще у 2023-му році, адже ми не хотіли і не хочемо повторити долю ЦАК ім.Антонова, Дніпровського аероклубу і ряду інших, які зникли за час 33-річної історії ТСОУ.

На жаль, керівництво ТСОУ, схоже, давно забуло, що люди, які працюють в організаціях Товариства на місцях – і є члени ТСО України, і саме їхніми руками створювалась і продовжує розвиток слава Товариства сприяння обороні і авіації України.

Замість того, щоб спільно з колективом ХАК, місцевими органами влади продумати шляхи збереження нашої організації, керівництво ТСОУ прийняло рішення – вилучити всю авіаційну техніку на балансі аероклубу з аеродрому “Коротич” Харківського аероклубу і передати її у Київ. Єдине, чого ми змогли досягти своїми зверненнями, це загальмувати передачу авіаційної техніки, але не відмінити її. Для того, щоб зрозуміти, до яких наслідків може призвести таке ставлення до авіапарку ХАК, можемо сказати лише наступне: за станом на 1991 рік, коли Україна стала незалежною державою, у ДТСААФ України нараховувалось близько 600 повітряних суден (ПС), таких як: Ан-2, Як-12, Як-52, Як-18Т, Вільга-35, Л-29, Мі-2, планери різних модифікацій. З цього парку в технічно справному стані було не менше 75%. На сьогоднішній день на балансі всіх авіаційних організацій ТСОУ близько 172 одиниці техніки. З них лише 5 авіаційних суден мають діючу льотну придатність та ще близько двох десятків мають технічно справний стан, але внаслідок бойових дій не продовжили льотну придатність. Це складає менше 15% від загального парку авіаційної техніки. За більш ніж 30 років за власні кошти керівництвом ТСОУ не було придбано жодного повітряного судна. Тільки на кошти, надані КМУ для підготовки збірної команди України з вищого пілотажу та їхніх виступів на міжнародних змаганнях, було придбано декілька літаків ЯК-55, СУ-26 та СУ-29, але це відбулося завдяки державному сприянню.

Варто відзначити, що останні щонайменше 10 років, члени збірної України з вищого пілотажу для участі у змаганнях використовують або власні літаки, або техніку небайдужих громадян, і в цьому покладаються на Федерацію літакового спорту України. Куди поділося більше 300 літаків, які були на початку заснування ТСОУ? Відповідь на нього проста – зовсім незначна кількість повітряних суден була втрачена в декількох аваріях та катастрофах (слід зазначити, що безпека польотів серед керівників авіаційних організацій ТСОУ була на високому рівні, тому аварії та катастрофи траплялися дуже рідко). Трохи більшу кількість, але незначну, було списано у зв’язку з тим, що повітряні судна відпрацювали свої ресурси. А переважна кількість повітряних суден була розпродана. Розпродавалися усі повітряні судна організації, наприклад, авіаційній центр у Новому Айдарі.

Після 2014 року, коли в Державній Авіаційній службі України (ДАСУ) почали наводити лад, в реєстрі повітряних суден авіації загального призначення виявилося, що ТСОУ не має документів, які підтверджують право власності на повітряні судна (договори купівлі-продажу, дарування тощо). Як так склалося, ми розповімо далі, коли висвітлимо історію походження значної кількості нерухомого майна ТСОУ, тому що ці історії дуже схожі. Можливо, це допоможе фонду Держмайна України виконати розпорядження КМУ №655-Р 2021 року.

Рішення Ради Правління ТСОУ від 14.08.2024 року про передачу до ПОГ «Центральний аероклуб ТСО України ім.О.К.Антонова» (далі ЦАК) всієї авіаційної техніки, яка знаходиться на балансі ХАК, для трудового колективу, членів аероклубу та спортсменів було як грім серед ясного неба. По-перше, ЦАК на сьогоднішній день не має жодного пілота, окрім спортсменів-планеристів, інженера, техніка, які мають право та мізерний досвід в обслуговуванні тієї техніки, що знаходиться на балансі ХАК. На сьогоднішній день керівник ЦАК Гончаренко І.В. взагалі не має ні авіаційної освіти, ні свідоцтва пілота, ні свідоцтва інженерна або техніка, а отже, не є авіаційним спеціалістом. У свою чергу і сам ЦАК не має жодного сертифіката на виконання обслуговування складної авіаційної техніки (сертифікат PART 145).

Таким чином, можлива передача техніки, що знаходиться на балансі ХАК, на баланс ЦАК, призведе до її подальшої здачі в металобрухт або продажу під завісою війни. Слід враховувати, що ЗСУ не цікава наша авіаційна техніка.

Як наслідок для колективу ХАК, відсутність авіаційної техніки призведе до звільнення льотчиків-інструкторів, інженерно-технічного складу, (про це заступник Голови ТСОУ Конончук О.В. на зустрічі з трудовим колективом у 2023 році говорив відверто, що засвідчує відеозапис цієї зустрічі), та подальшу втрату усіх сертифікатів, які аероклуб отримував протягом багатьох років, вкладаючи в це шалені кошти та зусилля:

  • Сертифікат навчального закладу цивільної авіації;
  • Сертифікат організації з ТО згідно правил PART-M;
  • Сертифікат організації з підтримання льотної придатності згідно правил PART-M;
  • Сертифікат організації з ТО повітряних суден складної конструкції PART-145.

Це все призведе до загибелі Харківського аероклубу.

Можливе рішення Ради Правління ТСОУ про підпорядкування ХАК безпосередньо головному органу ТСОУ має на меті усунути керівництво ХАК, призначити виконувати обов’язки начальника ХАК “свою” людину, котра зможе не враховувати бачення робітників, членів, спортсменів ХАК та місцевих органів влади, які ставляться до ХАК та його здобутків, як до одного з найавторитетніших підприємств району та області. Та щоб така людина могла сліпо запроваджувати всі завдання з ліквідації ХАК керівництвом ТСОУ. На жаль, таке ставлення керівництва ТСОУ не тільки відносно до ХАК, але й до ряду інших великих організацій Харківської обласної організації ТСОУ, які у весь час після повномасштабного вторгнення виконували важливі громадські, волонтерські та інші завдання на благо жителів Харківської області та усієї нашої країни (наприклад, готель «СТАРТ» Харківської обласної організації ТСОУ, де з початку повномасштабного вторгнення розміщують для проживання переселенців).

Мотивацію панів Конончука О.В. і Кошина С.М. у ставленні до ХАК та інших підприємств ТСОУ Харківської області ми спробуємо розглянути трохи глибше. Існує відоме французьке прислів’я “Cherchez la femme”, у нашому випадку воно могло б звучати “шукайте гроші”. Спробуємо розібратися самі та розповісти вам, кому і чому вигідно знищити ХАК, та про це у наступній частині статті.

Далі ви дізнаєтесь, як ХАК жив багато десятиліть, яким чином йому передавалося нерухоме майно, яким чином воно продавалося, куди потрапляли кошти, за чиї кошти проводився ремонт та відновлення авіаційної техніки, ознайомимо вас з листуванням між ХАК та керівництвом ТСОУ, яке за себе все розкаже.