7 м/сУ Верховній Раді України зараз розглядається законопроєкт стосовно майна Громадського об’єднання «Товариство сприяння обороні України» (ГО ТСОУ). Можливо ця інформація дозволить народним виборцям глибше подивитися на походження нерухомого майна ГО ТСОУ. Адже, як стверджує пан Конончук Олександр Володимирович – заступник голови ГО ТСОУ – в організації немає державного майна за виключенням незначної кількості автотехніки групи «А». А чи так це насправді?.
Казати правду в ГО ТСОУ дуже важко, багатьом робітникам організацій, які структурно відносяться до ГО ТСОУ, страшно втратити роботу, завжди було страшно, а зараз, під час війни, особливо. А для того, щоб надати цьому страху ще й якийсь вид карного діяння в середині системи, керівництво ГО ТСОУ прийняло деякий документ, розробкою і продавленням якого займався ніхто інший як пан Конончук Олександр Володимирович….
Ми не будемо коментувати частину документів, які ми опублікуємо, кожен читач нехай самостійно оцінить ці шедеври, їхній дух та моральну складову. Нехай кожен задумається над питанням – які секрети приховує керівництво ГО ТСОУ, по-перше, від членів та працівників, а по-друге, від громадськості?
З початку створення ГО ТСОУ ми бачили різне його керівництво, різний дух організації, різні шляхи виконання статутних завдань організації. Нажаль, скінчилися ті часи, коли керівництво ГО ТСОУ дійсно піклувалося про Організацію та її майбутнє. Тільки за останні 6-7 років ми стали свідками зміни самої суті організації ГО ТСОУ. Ми вважаємо нашим громадянським обов’язком донести до суспільства своє бачення тієї ситуації, яка склалася в керівництві ГО ТСОУ. Нещодавно з лав ГО ТСОУ були виключені деякі її члени, які пропрацювали в ГО ТСОУ на керівних посадах багато років, мають авторитет у м. Харкові та Харківській області та під час війни проявили себе як справжні патріоти та професіонали. На прикладі одного з таких керівників, розглянемо: що ж відбувається у відношеннях до деяких керівників та майна організації ГО ТСОУ, що насправді турбує вище керівництво.
З самого початку бойових дій у Харківській області, багато людей опинилося на лінії бойового зіткнення, на окупованих територіях, у прифронтовій зоні. Багато з них втратили відразу все – домівки, гроші, документи, одяг, взагалі УСЕ!!!! Хтось виїхав до Європи в надії на допомогу, соціальне житло ти мирне небо, а хтось переїхав в глиб країни. Велика частина людей за лічені дні опинилась у самому Харкові. ХОВА та Міська влада організували для людей, які не мали засобів до існування, тимчасове розміщення у студентських гуртожитках закладів вищої освіти, коледжах, готелях усіх форм власності. Звернулися також і до керівництва готелю «СТАРТ», який належить Харківській обласній організації ГО ТСОУ (далі ХОО ГО ТСОУ). Безумовно, разом з іншими готелями міста, керівництво готелю «СТАРТ» відгукнулося на прохання допомоги своїм співвітчизникам. На той час ніхто і думки не мав, що війна триватиме так довго, усі сподівалися, що через декілька тижнів усі зможуть повернутися додому, але як кажуть «надія – хліб нещасних…». На початку у готелі було розміщено понад 300 осіб, точніше сказати тільки в одній частині готелю, через те, що друга частина готелю знаходилась у непридатному для проживання стані. Літні люди, діти, жінки – усіх потрібно було годувати, багатьох одягати, дітям потрібні були підгузки, дитяче харчування, ліки. Усе це лягло на плечі директора готелю «СТАРТ» Скриннікова Олександра Олександровича за активної підтримки районної державної адміністрації, влади міста та у значній мірі волонтерів. Як Ви, наш шановний читач, розумієте, проживання такої кількості людей пов’язано з великими витратами – електроенергії, води, опалення, каналізації, постільної білизни та її прання, обслуговування комунікацій та багато іншого. Без перебільшення можна сказати, що у готелі люди народжувались та, нажаль, помирали. Про організацію реєстрації біженців, допомогу з відновлення даних про зниклих та втрачених документів, які згоріли в домівках людей, можна розповісти безліч історій…
Завдяки співпраці Олександра Олександровича з волонтерськими центрами, вдалось залучити до допомоги різні міжнародні благодійні фонди. Вони були готові допомогти, але за однієї умови – допомога виключно громадському населенню або організаціям, які ні прямо, ні опосередковано, ні навіть назвою не пов’язані з жодними силовими структурами. Для компенсації витрат готелю на проживання людей, були потрібні значні (за нашими мірками) кошти. А у самій назві готелю вже звучить «оборона…» (готель «СТАРТ» ХОО ГО ТСОУ). Директор готелю запропонував керівництву ХОО ГО ТСОУ ідею створення благодійного фонду, укладення договору на безоплатне користування частиною приміщень готелю «СТАРТ» та заключення договорів з міжнародними фондами на компенсацію витрат, пов’язаних з наданням приміщень і створення умов для безоплатного проживання біженців. Місцеві органи влади підтримали цю ідею, міжнародні благодійні фонди також погодились надавати допомогу такому фонду, звісно з глибоким і всебічним контролем з їх боку. Сказано – зроблено. Так, Олександр Олександрович у 2022 році відкрив фонд «БФ «СТАРТ ДОПОМОГА Україна ХАРКІВ», одним з головних партнерів якого став найвідоміший у світі фонд Уоррена Баффета. Зазначимо, що далеко не з кожною благодійною організацією співпрацює цей фонд.
Як Ви помітили, ми жодного разу не згадали тут керівництво ГО ТСОУ, і це не випадково. Воно просто самоусунулося від участі в таких важких, відповідальних і найголовніше – затратних проєктах.
Все, що було зроблено за три роки війни директором готелю та одночасно керівником Благодійного фонду – це предмет окремої доповіді або великої статті. І, сподіваємось, що харківські журналісти напишуть більш детально про добрі справи Скриннікова О.О. А ми лише підкреслимо, що у 2024 році Олександр Олександрович був нагороджений Президентом України Володимиром Зеленським. І це абсолютно заслужено! Варто звернути увагу, що за весь час війни «БФ «СТАРТ ДОПОМОГА Україна ХАРКІВ» витратив значні кошти на створення гідних умов проживання біженцям, заміну десятків вікон, які було зруйновано в результаті ракетних обстрілів, та інше. І все це абсолютно безкоштовно для власника готелю – ГО ТСОУ.
І ось зараз, як нам стало відомо, керівництво ГО ТСОУ написало заяву до СБУ про нібито існуючий факт рейдерського захоплення готелю, використання майна ГО ТСОУ без їхнього дозволу та безоплатно…. Дуже бажають хлопці грошей, оскільки керівництво ГО ТСОУ – це вже давно не про ідею, там працюють заради отримання прибутку. Переважна більшість працівників ГО ТСОУ пише звіти про те, що вони зробили за звітній період у напрямку неолімпійських видів спорту, чим допомогли ЗСУ, скільки заробили коштів і тому подібне. І ті організації, які виживають «на землі», роблять свою роботу щиро, сумлінно та постійно. Але ніхто не замислювався – чому відраховуючи кошти у загальний фонд ГО ТСОУ майже ніхто не бачить їх інвестицій у капітальний ремонт будівель, будівництво нових автошкіл (головних «годувальників» ГО ТСОУ), реконструкцію аеродромів, закупівлю нової авіатехніки, капітальний ремонт існуючої. Цей список можна продовжувати дуже довго, а у відповідь Вам розкажуть і навіть покажуть папірці – як потужно керівництво ГО ТСОУ виділяє кошти, турбується про людей. Але коли Ви глибше зануритесь у саму систему, придивитися до цифр, побачите, де зникають гроші, які були зібрані керівництвом ГО ТСОУ зі всієї України, в яких банках і під які відсотки вони лежать (або лежали), багато стане зрозумілим. Та головне, Ви зможете зрозуміти, чому тільки окремі організації в ГО ТСОУ живуть, а переважна більшість – виживає. Чому за більш ніж 30 років ГО ТСОУ «схудла» в наявності свого нерухомого майна більш ніж суттєво.
А зараз торкнемося безпосередньо до «нібито рейдерського захоплення» та «безоплатного використання» будівлі готелю «СТАРТ».
Для цього нам доведеться повернутися у далекий 1981 рік і зі здивуванням виявити, що ніякий ДТСААФ УРСР, ні на які членські внески або нібито зароблені кошти, НЕ БУДУВАВ І НЕ ФІНАНСУВАВ будівництво цього готелю. Ось зверніть увагу на цей документ, він знаходиться в архіві і його копію в будь-який момент зможе замовити будь-яка зацікавлена ДЕРЖАВНА організація, а особливо Фонд Державного майна України.
Ми безумовно не спеціалісти, але сподіваємось, що компетентні державні органи, які зобов’язані контролювати державне майно, розберуться у цьому питанні, однак складається враження, що рейдерське захоплення цієї будівлі здійснилося самим ГО ТСОУ, і не витративши жодних коштів, отримали розкішний об'єкт нерухомості практично у центрі Харкова.
Нашим читачам буде дивно дізнатись про наступне – ЗА ВЕСЬ ПЕРІОД находження будівлі готелю «СТАРТ» на балансі Обласного Комітету ДТСААФ УРСР, потім ХОО ГО ТСОУ та подальшого оформлення права власності на будівлю, ЖОДНИХ КОШТІВ не було витрачено на капітальний ремонт! Тобто за 44 роки ніколи будівля не ремонтувалась. Комунікації вже настільки застарілі, дивно що вони взагалі працюють. Будь-який справжній господар, проживаючий у домі або квартирі не може не виконати хоча б один ремонт.
Але ж біженці розміщені тільки в частині готелю, друга половина не в придатному стані для тимчасового проживання людей. І ось парадокс – на сьогоднішній день гострий дефіцит місць у Харкові для тимчасового розміщення біженців, а вони все продовжують прибувати, адже бої тільки посилюються і по жорстокості і по охоплюваній території області. Це з однієї сторони, а з іншої – є будівля, є іноземні благодійні фонди, які готові вже вчора виділити кошти на ремонт та приведення всієї будівлі до стану придатного для тимчасового проживання біженців, причому БЕЗОПЛАТНО! Є власник, і як можна припустити, сумнівним здобуттям права власності на будівлю, є Харківська міська Рада, яка в 1981 році НЕ ПОДАРУВАЛА, а тільки ПЕРЕДАЛА будівлю. Не вказано на який період, на яких умовах і тому подібне.
Може Харківській міській Раді варто було б ініціювати скасування попереднього рішення 1981 р. та з урахуваннями обставин розглянути питання про повернення готелю «СТАРТ» до комунальної власності міста? Можливо – це хоча і частково, але зменшило б гостроту питання з розміщенням біженців у Харкові.
Насправді наша держава вже неодноразово намагалася розібратися з майном ГО ТСОУ та його походженням. Протягом 34 років незалежності України не один раз ці питання Кабінет Міністрів України (КМУ) доручав контролюючим органам. А у 2022 р. розпорядженням КМУ №605-р…від 26.07.2022 р. було доручено Фонду державного майна України. Результат не відомий, можна припустити, що війна не дала завершити почате. Ми звикли до того, що керівництво ГО ТСОУ завжди запевняло своїх робітників і громадськість у тому, що все що має у власності – це побудовано за рахунок господарських робіт та членських внесків протягом багатьох років. Головна військова прокуратура України також намагалася розібратися у цьому питанні, а ось така була реакція керівництва ГО ТСОУ.
Харківська обласна організація, як і усі обласні організації ГО ТСОУ давали відповідні відповіді про своє майно. Наведемо тільки відповіді нашої обласної організації.
Як бачите, не тільки будівля готелю «СТАРТ» рішенням місцевих органів влади була передана БЕЗКОШТОВНО до ДТСААФ УРСР та, сміємо припустити, що і будівництво фінансували самі місцеві органи влади. Деякі об’єкти взагалі передавалися обласним комітетам ДТСААФ, а ті в свою чергу автошколам від МО СРСР. Приклад у вас перед очима (див. копію документа). І це тільки по Харківській області, в інших областях України картина напевно така ж.
А зараз запитаємо себе – а скільки такого майна було розпродано ГО ТСОУ за 34 роки? Куди пішли гроші? Як ці кошти вплинули на підтримку в робочому стані майна ГО ТСОУ, яке ще залишилося?
Напевно, при державному підході до розгляду цього питання, можна підняти архіви до кожного об’єкту нерухомості ГО ТСОУ та розібратися, що побудовано та передано державою, а що ГО ТСОУ побудувала або придбала на власні кошти. Можливо потрібно більш уважно придивитися, який відсоток коштів ГО ТСОУ виділило на неолімпійські види спорту, авіаційні види спорту, авіамоделізм, парашутний спорт? За які кошти, на якій техніці виступають наші спортсмени на змаганнях, за чиї кошти вони їздять на змагання? Який відсоток коштів витрачено безпосередньо на капітальні ремонти авіаційної техніки, оснащення злітно посадкових майданчиків, будування нових споруд та капітальний ремонт старих? Знаючи все це з середини, можемо чітко сказати, що картина буде сумна і якби не фанатична відданість наших спортсменів та просто не байдужих людей, усі неолімпійські види спорту, про які повинно згідно статуту турбуватися ГО ТСОУ, давно завершили б своє існування під прапором ГО ТСОУ.
Публікування цієї статті визвано фактом продовження цькування директора готелю Скриннікова О.О. якому, можливо, у обставинах що склалися, доведеться звільнитися, а він міг би принести багато користі для людей, ГО ТСОУ та Держави.
У ці складні часи війни, які ми переживаємо, на наш погляд, необхідно мати особливо чуйне відношення до людей, з відповідальністю ставитися до майна та коштів. Можливо ця складна ситуація, що склалася у нашій Державі змусить звернути увагу фонду Державного Майна України та інших уповноважених органів не тільки на те звідки з’явилося майно у наших олігархів, а також на те, яким чином та чи були законні підстави для оформлення майна у власність ГО ТСОУ.
Ми розповіли лише про одну будівлю, яку передала держава свого часу ДТСААФ УРСР, та яку ГО ТСОУ змогло оформити до своєї власності на незрозумілих засадах. А таких об’єктів в ГО ТСОУ – сотні: розташованих у кожному обласному та районному центрі нашої країни. Можливо держава змогла б більш ефективно скористатися цим майном, на побудову якого, свого часу, було витрачено державні кошти!