7 м/сСтворення українського акціонерного товариства повітряних сполучень поклало не тільки початок історії цивільної авіації України, а й послугувало першим поштовхом до відкриття першого аероклубу в країні.
У лютому 1923 року в кабінеті начальника транспортного відділу Уповноваженого Наркомату зовнішньої торгівлі при Раді Народних Комісарів УРСР Н.Л. Стамо пройшла нарада, з якої можна починати відлік часу в історії АТ «Укрвоздухпуть». Можливості знайти на реалізацію ініціативи 500 тис.руб. золотом не було, уряд подібних резервів не мав. Однак майбутній начальник АТ «Укрвоздухпуть» Василь Юнгмейстер, на той момент командувач ВПС УВО, наполіг: цивільну авіацію можна використовувати як школу для «військових льотчиків або свого роду резерв», що, безсумнівно, буде сприяти «підтримці» техніки військового повітроплавання. Протягом наступного місяця вдалося виробити цілком прийнятні статутні документи акціонерного товариства повітряних сполучень, не менше 51% акцій якого повинні були належати державним структурам. В цей же час визначилися і з назвою - «Укрвоздухпуть» (УВП).
26 березня 1923 року відбулося попереднє засідання засновників. Їх список складався в основному з державних відомств: Товариство авіації та повітроплавання України та Криму (ОАВУК), Уповноважений Наркомату зовнішньої торгівлі, Управління ВПС СРСР (Главвоздухфлот), Вища Рада Народного Господарства УРСР (ВРНГ), Наркомат закордонних справ УРСР, Харківський губернський виконком, торгово-Промисловий банк СРСР і «Вукоопспілка». Цю дату і прийнято вважати днем заснування товариства. В цей же час паралельно в Москві було засновано Російське суспільство добровільного повітряного флоту «Доброліт», що стало предтечею «Аерофлоту і «Закавіа» в Баку.
Головними цілями нового акціонерного товариства «Укрвоздухпуть» стали: організація «регулярних повітряних сполучень, як в межах УРСР, так і між Україною та сусідніми державами, так само як і виробництво всяких робіт, пов'язаних з експлуатацією літальних апаратів». Очолив «Укрвоздухпуть» голова ВРНГ УРСР В.Н. Ксандра. Це була перша авіакомпанія на території республіки. 51% її акцій належали державі. У місті почалося спорудження аеропорту, будівництво великого ангара і будівлі майстерень, які отримали назву ОАВУК (Товариство авіації та повітроплавання України та Криму).
Вже за рік, 25 травня 1924 року перший регулярний пасажирський рейс літака «Комета-2» з Харкова доставив до Києва 8 осіб - керівництво авіаційної компанії «Укрвоздухпуть» і журналістів. Шість таких машин було куплено у німецького авіаконструктора Клаудіуса Дорньє - разом із запасними моторами, іншими запчастинами і орендованими льотчиками Фатом і Неутом. Відкрилися перші пасажирські лінії Харків-Полтава-Київ та Харків-Кіровоград-Одеса. В 1925 році в Харкові було відкрито перший в Україні аероклуб. В 1928 році з Харкова почали виконуватися перші міжнародні рейси за маршрутом Харків-Тегеран.
Перші перельоти були ризикованими. В інструкції пасажирам було сказано: «... Після зльоту необхідно стежити за колесами і, якщо колесо залишиться на землі або відірветься в повітрі, потрібно довести до відома про це льотчика ...» і далі «... Категорично забороняється торкатися руками до тросів, які проходять по стелі багажного відділення, а також заходити в багажне відділення за туалетом (загрожує катастрофою!)» Також серйозно розглядалося питання про забезпечення кожного пасажира парашутом.
Перший час «Укрвоздухпуть» був збитковим. По всій країні було розгорнуто програму на підтримку компанії. Всього облігації принесли близько 300 тисяч рублів. Перелом же настав в 1930 році, коли «Комети» замінили на вітчизняні «К-4», вироблені на Харківському авіаційному заводі. У них і місткість була побільше, до 8 пасажирських місць. І рівень сервісу вище. З'явилися туалети і барна стійка.
Харківський авіазавод був також утворений на базі авіамайстерень «Укрповітрошляху». Ще в 1924 році з'явилося конструкторське бюро, яке очолив Костянтин Калінін, а вже в 1926-му харківські авіамайстерні стали великим для свого часу підприємством зі штатом понад 100 осіб. Крім ремонту літаків, було прийнято рішення розпочати їх будівництво. Розвиток авіаційного виробництва в Сокольниках затребував перенесення цивільного аеропорту. Для нього було вибрано місце в 12 кілометрах на південь від центру міста, за селищем Основа. Новий аеропорт відкрився 6 грудня 1932 року. Він включав в себе грунтову злітно-посадкову смугу, двоповерхову будівлю аеровокзалу та інші наземні служби.
А в 1933 році керівництво АТ «Укрвоздухпуть» задумалося про те, щоб створити в Харкові аероклуб, який би став об'єднуючим центром для всіх авіаційних організацій міста:
З доповіді голови правління «Укрвоздухпуть» т. Касьяненко І.І. на загальних зборах акціонерів товариства 15.01.1933:
«Почавши свою діяльність в 1923 році, через 6 років існування Укрвоздухпуть збільшив свій капітал в 6 разів. Розгортаючи свою діяльність, Товариство, в першу чергу, піклувалася про те, щоб, шляхом розвитку власного літакобудування, звільнитися від необхідності купувати іноземні машини ...
Суспільство організувало своє КБ з цивільного літакобудування. Почавши свою роботу на чолі з т. Калініним, за 1926/27 р.р., бюро за цей час провело конструкцію: санітарного літака, фотолітака, пасажирських літаків на 5 і 8 місць, поштового літака, малопотужного літака для сполучення Центру з округами, а тепер виходить вже на шлях будівництва літаків світового значення…
Виконуючи постанови ради Укрповітрошляху з розвитку малопотужного літакобудування в Україні, визнати бажаним, щоб навколо виконання цього завдання було зосереджено увагу громадськості, і найближчим часом воно було б поставлено на засадах практичного здійснення в загальноукраїнському масштабі. Звернутися до ОСОАВИАХІМу з проханням прийняти на себе ініціативу у вирішенні цього питання…
Констатуючи значний розвиток останнім часом в Україні авіаційної роботи і те, що в Харкові в подальшому будуть існувати наші, безпосередньо пов'язані між собою організації, як то: авіазавод, підвідомчий Авіатресту, повітряні лінії, підвідомчі «Добролету», Аерофотозйомка, яка підвідомча геодезичному управлінню, Авіаційні цивільні школи, пов'язані з Осоавіахімом, Авіафакультет ХТИ і конструкторське бюро Авіатресту, існуюче на окремому господарському розрахунку, вважати за абсолютно своєчасне і необхідне створити умови для більш тісного об'єднання кадрів, які працюють у зазначених організаціях, здійснення обміну думками та досвідом і виявлення максимальної ініціативи з їхнього боку, з метою розвитку всіх видів авіації. Вважати бажаним для такого об'єднання організувати в Харкові авіаклуб.»
Офіційне відкриття Всеукраїнського аероклубу відбулося 4 листопада 1933 року.
А ось акціонерне товариство «Укрвоздухпуть», яке спершу поглинуло авіакомпанію «Закавіа», саме пізніше було поглинуто компанією «Доброліт». «Доброліт» і Рада з цивільної авіації були перетворені у Всесоюзне об'єднання цивільного повітряного флоту, яке перетворилося в Головне управління Цивільного повітряного флоту, що отримало коротку назву «Аерофлот». Через 15 років після заснування «Аерофлот» став найбільшою в світі авіакомпанією і залишався такою до 1991 року. Інших перевізників в СРСР просто не існувало.