7 м/сМикола Сильченко був парашутистом Харківського аероклубу. З 2014-го року брав участь в АТО, у 2022-му пішов захищати Україну у складі Нацгвардії (батальйон «Донбас»), у квітні був прикомандирований до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. 7 квітня Микола загинув від мінометного пострілу на передовій. У Героя залишилася дружина і двоє дітей 3-х і 2-х років. На початку війни вони мусили виїхати за кордон. 3-річний Ваня взяв участь у конкурсі дитячого малюнка Харківського аероклубу «Наше мирне небо», щоб вшанувати пам’ять батька. А його мати написала чутливого листа.
Добрий день, організатори конкурсу. Надсилаємо вам малюнок. Але для нашої сім’ї це не просто малюнок, це пам’ять, честь, сум, гордість, втрата та багато іншого. Зараз поясню чому.
Коли ми дізналися, що ваш аероклуб проводить конкурс малюнків, ми просто не могли стояти осторонь, хоча зараз знаходимось з дітьми далеко від нашої Батьківщини.
Мій чоловік Сильченко Микола Миколайович (27.05.1986) був парашутистом вашого аероклубу. Він дуже полюбляв висоту, повітря, простір.
Коли почалася війна, у 2014 був у зоні АТО, а в 2022 пішов захищати Україну та, на превеликий жаль, загинув від мінометного пострілу ворога на передовій на кордоні Донецької і Харківської областей.
Коли збирали речі, він шукав свою парашутну книжку... Він служив в Нацгвардії, батальйон “Донбас”, а коли загинув 7 квітня, був прикомандирований до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Для нас це не просто малюнок. Ми хочемо з дітьми (Вані 3 роки, Олі 2 роки), вшанувати пам’ять чоловіка та батька.
Навіть якщо цей малюнок не переможе, для нас важлива пам’ять, якщо цей малюнок буде висіти на згадку про Миколу в нашому аероклубі, ми будемо дуже вдячні.
Сильченко Микола Миколайович посмертно нагороджений Орденом за Мужність ІІІ ступня.
Пояснення до малюнка:
В небі наш тато Микола, він наш янгол-охоронець з крилами і парашутом, куди ми підемо, туди подує вітер і віднесе тата до нас. Повітряна кулька відправляється в небо до тата, який поклав життя на війні.
З повагою до вас, Сильченко Валентина, Сильченко Іван та Сильченко Ольга. м.Харків
Колектив Харківського аероклубу разом з вами сумує через непоправну втрату. Коли закінчиться війна, картину маленького Івана побачать всі гості Харківського аероклубу. Під мирним небом ми запросимо Валентину з Ванею і Олею на екскурсію і польоти на аеродром «Коротич». Дякуємо вам за небайдужість до життя Харківського аероклубу! Пам’ятатимемо Миколу разом.