Підсумки діяльності Харківського аероклубу - 2022`

Щороку Харківський аероклуб підбиває підсумки року. І цьогоріч не стане виключенням. Зазвичай, наприкінці сезону багато років поспіль Харківський аероклуб був лідером серед авіаційно-спортивних організацій Товариства сприяння обороні України. Ми крок за кроком намагалися відкрито і прозоро розвивати перспективну сферу авіації загального призначення України. З втіленням проєктів аероклубу Харківська область отримала додатковий туристичний потенціал, а якість авіаційної освіти, яку надавав аероклуб, дозволяє пишатися нашими учнями.

ПЛАНИ

1 січня 2022 року Харківський аероклуб відкрив першу сторінку 97-го авіаційного сезону. Безліч амбіційних планів потребувала часу на організацію, тож працювати почали з початком року. Екватор теоретичної підготовки проходила чергова група слухачів курсу PPL (A) льотної школи аероклубу. Відбувалися зимові польоти курсантів за програмою пілотування легкого літака ХАЗ-30. Семінари з авіаційної безпеки проходили льотчики і парашутисти. Зима підходила до кінця, активно планувався Сезон-22.

Окрім традиційних ознайомлювальних польотів, парашутних стрибків, авіамодельного спорту, екскурсій аеродромом, планувалися нові соціальні заходи для дітей, молоді, міжнародних партнерів. Влітку на аеродромі «Коротич» мали відбутися міжнародні кемпи і рекорд світу з парашутизму, Змагання пам’яті видатного парашутиста Олега Шаповалова, Чемпіонат малої авіації пам’яті Героя України, авіабудівника Анатолія М’ялиці. KharkivAviaFest-22 розростався, йшли розмови про створення жіночої пілотажної групи на легких літаках, та відродження реактивної пілотажної групи Харківського аероклубу у складі п’ятірки літаків Л-29. Підписувалися партнерські угоди про співпрацю з європейськими аероклубами в рамках розвитку школи пілотів.

Льотна школа Харківського аероклубу стрімко розвивалася. Ідея просування малої авіації в Україні захопила розуми багатьох ентузіастів. Тож, групи нових приватних пілотів купували один літак на всіх, відкривалися нові школи, а попит на навчання на курсах PPL зріс в усій країні. Після щорічних авіашоу, після вивчення успішного досвіду Європи та Америки, де маленький літак або вертоліт сприймається як транспортний засіб і люди з легкістю пересуваються небом, українці все більше стали цікавитися, а що там відбувається на аеродромах. Льотна школа Харківського аероклубу за рік випустила 29 пілотів і відновила роботу з первинної підготовки військових курсантів-льотчиків ХНУПС ім. І.М. Кожедуба, поставивши на крило 11 майбутніх винищувачів.
За рахунок коштів з продажу майна ТСОУ, балансоутримувачем якого був Харківський аероклуб, для розширення школи планували придбання двох літаків Cessna...

... 24 лютого 22 року на аеродромі «Коротич» о 9 ранку мала зібратися група «тестувальників» нової послуги Харківського аероклубу: льотчики, інженерно-технічний склад і продакшн-команда. Літаком ХАЗ-30 планували випустити кольоровий дим - блакитний або рожевий, щоб подивитися, як це виглядає з землі, де на літаку краще встановлювати камери. Вже у суботу на аеродромі мала відбутися «Gender reveal party». Вечірки з нагоди розкриття статі майбутньої дитини стали популярними у всьому світі і цей тренд дійшов і до України.

РЕАЛЬНІСТЬ

Але зранку 24 лютого 2022 року аеродром став забороненим до відвідування об’єктом. Протягом року 4 рази по ньому наносилися масовані ворожі ракетні удари, це не враховуючи безлічі дрібних влучань, результатами яких були руйнування огорожі, льотного поля, «прильоти», які відбулися поруч з територією. За попередніми оцінками, збитки Харківського аероклубу становлять на сьогодні понад 30 млн.грн. Деяку приватну техніку частково вдалося евакуювати. Деяка постраждала, а потім була знищена. Інфраструктуру та авіапарк аероклубу майже повністю зруйновано. Що таке спати в окопі в обіймах з автоматом, наші хлопці тепер знають на собі.

3 БЕРЕЗНЯ

За перші дні війни харків`яни, які за останні декілька років полюбили авіацію завдяки видовищним польотам на авіашоу, зненавиділи літаки. Звуки ворожих винищувачі, які скидали ракети прямо на житлові будинки, викликали холодний жах у найстійкіших. Через тиждень після початку вторгнення, 3 березня 2022 року аеродром «Коротич» Харківського аероклубу було вражено нальотом авіації противника. Інфраструктура аеродрому і літаки приведено у неробочий стан.

Ці руйнування стали спільною трагедією великого міста. Друзі і поціновувачі Харківського аероклубу писали нам слова підтримки і віри в те, що разом ми все відбудуємо. Почалися складні воєнні часи. Частина колективу Харківського аероклубу евакуювалася з міста. Хтось не виходив з дому. Дехто - взяв до рук зброю і пішов захищати рідну землю від загарбників. Частина керівного і льотно-інструкторського складу переїхала на аеродром «Коротич» на постійній основі - територія вимагала постійного нагляду, охорони, до того ж, почали виникати окремі питання сприяння обороні України, з якими колектив, що залишився, успішно справляється вже десять місяців. Штатна робота припинилася. Люди виживали тільки за рахунок гуманітарної допомоги і підтримки окремих благодійників.

Бойовий дух також тримався за рахунок моральної підтримки міжнародних партнерів і друзів. Парашутна світова спільнота під час перенесених з аеродрому «Коротич» через війну заходів зібрала у повітрі формацію у вигляді тризуба, капітани світових івентів долучилися до збору коштів на потреби ЗСУ.

В загальному чаті клубу на початку війни начальник Харківського аероклубу Сергій Філатов писав:

«Ще до закінчення війни далеко, хоча вже зараз кожен проявив себе і зробив свій вибір, що і хто йому важливіший, дорожчий, а по відношенню до аероклубу - на якому місці в житті у кожного ця організація і люди в ній працюють, навіть у цих не найпростіших умовах продовжують робити свою справу.

Я хочу сказати людське величезне і щире «Дякую» тим, хто з першого дня не поїхав, не захворів, не злякався, а просто робив усе, що міг:

- Туголуков Вітя, весь час зі мною, і під обстрілами, смерчами та іншою артилерією, при цьому допомагає отримувати гуманітарку і розвозити її тим нашим співробітникам, які залишилися в місті.

- Терьошин Андрій, з ним пережили перший, дуже страшний приліт по аеродрому, що завдав важкої шкоди нам. Теж щодня практично на аеродромі. І ніч, що найважче, теж.

- Заталокін Валентин Іванович з першого дня робить з нами на аеродромі все, що тільки необхідно. І при цьому годує нас раз на кілька днів гарячим, та й аптека на ньому.

- Рижило Петя, який рятував з нами і Балашовим Іллею літаки, приводили хоч у якийсь порядок ангар після прильоту. І теж періодично привозить нам їжу.

- Драч Рома, колишній директор готелю «Старт», який за день-два привозить нам гарячого перекусити.

- Охоронців ВСІХ, які на аеродромі під обстрілами не бояться і приходять робити свою скромну працю, і не свою теж, все що треба взагалі.
І тих охоронців на Плеханівській, які пішки, по 2-3 години йдуть на роботу і не бояться потрапити під артобстріл чи ракету.

- Бухгалтерію та АХЧ, які роблять свою справу та організація живе.
Всім цим хлопцям - спасибі вам, низький уклін, і захоплення тим, що ви залишаєтеся людьми, не дивлячись ні на що робите свою скромну, але на сьогоднішній день героїчну і мужню працю.»

Після цих слів пройде багато часу, найвідданіші залишаться поруч, до тих, хто допомагає, долучаться приватні пілоти, парашутисти, курсанти аероклубу, сторонні волонтери, представники місцевого самоврядування та просто небайдужі харків`яни...

НАШЕ МИРНЕ НЕБО – 2022

Протягом війни до аероклубу зверталися з різними питаннями багато людей - починаючи з питань підтримки, закінчуючи питаннями, коли ж тепер буде авіафест, як вивчитися на бойового пілота, як в умовах війни виконати парашутний стрибок. Чи буде новий календар? Де зараз той чи інший льотчик-інструктор? Тощо. Одного разу начальнику Харківського аероклубу зателефонувала жінка з Мелітополя, просто дізнатися, як справи. Це була багатодітна матір, діти якої декілька років тому брали участь у конкурсі дитячого малюнка «Наше мирне небо» - її діти мріяли долучитися до проєкту, а вийшло так, що і дочка, і син стали фіналістами, тож у 2018 році потрапили на фестиваль авіації KharkivAviaFest, після чого залишилися під величезним враженням. Цей дзвінок зі словами підтримки надихнув колектив аероклубу на відродження конкурсу. Тоді ми ще не знали, що у серпні - 2022 відзначити фінал не судилося...

Тим не менше, конкурс «Наше мирне небо-2022» втілився. Соціальний проєкт тривав з квітня по вересень і через воєнні дії в Україні відбувся в онлайн-форматі. До участі надійшло 474 заявки з різних куточків країни. Серед 92 фіналістів з 14 областей (Харківської, Закарпатської, Київської, Полтавської, Черкаської, Тернопільської, Сумської, Донецької, Херсонської, Чернівецької, Луганської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської) 27 серпня, в День авіації України, було оголошено переможців. Оргкомітет конкурсу на чолі з начальником Харківського аероклубу Сергієм Філатовим відправив 10 переможцям цінні подарунки.

  • За перемогу в конкурсі і 1 місце Коробельникова Поліна, 6 років, м.Харків, Луцак Ангеліна, 10 років, м.Ужгород, Бондаренко Валерій, 16 років, Харківська обл., смт Солоницівка отримали цифрові планшети.
  • За 2 місце Демидюк Ірина, 7 років, Черкаська обл., Золотоніський район, смт. Драбів, Козир Уляна, 10 років, м.Суми, Волощук Роман, 15 років, Івано-Франківська обл., м.Тисмениця отримали електронні браслети.
  • За 3 місце Положій Злата, 7 років, м.Харків, Семикрас Максим, 7 років, м.Харків, Інгіборґ Усачова, 13 років, м.Ужгород, Білокопитова Майя, 16 років, Харківська обл., смт Покотилівка отримали бездротові навушники.

АВІАМОДЕЛЬНА ЛАНКА

Незважаючи на війну, відсутність авіаційної роботи в Україні, члени Харківського аероклубу мали змогу показати себе у світі.

Онук інженера-авіамоделіста Харківського аероклубу, незмінного судді змагань з авіамодельного спорту в Україні Валерія Ткачука Микола зайняв друге місце серед юніорів із кордових пілотажних моделей на етапі Кубка світу в Чехії.

Валерій Ткачук написав:

«Через активні бойові дії біля Харкова сім'я мого сина (дружина, дочка та син) опинилася у Братиславі. Мій онук Коля займається в авіамодельному гуртку ХАІ, літає на радіокерованих моделях F3A і цього року мав брати участь як юніор у команді України на Чемпіонаті світу. У гуртку ХАІ завдяки його тренеру м.с. Ю. Яценко Коля освоїв кордовий пілотаж та успішно виступав на змаганнях. У Братиславі живе Чемпіон Європи з кордових пілотажних моделей Ігор Бургер, і Яценко звів його з Колею. Завдяки І.Бургеру, який дав йому свою модель, брав на тренування та привіз на етап Кубка світу у Чехії, Коля взяв участь у змаганнях та посів друге місце серед юніорів. Хочеться висловити велику подяку всім, хто розуміє та підтримує нас.

Також у ці вихідні в Бельгії пройшов етап Кубка світу з F3A. Наші спортсмени реєструвалися, але взяти участь не змогли. Організатори все одно вивісили прапор України на головному флагштоку.»

ШКОЛА ПІЛОТІВ

На початок 2022 року Школа пілотів Харківського аероклубу була однією з найсильніших в Україні. Плани щодо розвитку були грандіозні - керівний склад вже обрав літаки для розширення навчального авіапарку. Проходила навчання чергова група слухачів курсу PPL, тривав набір нової групи. Все було зруйновано. Матеріально-технічну базу Харківського аероклубу було практично повністю знищено. Кошти на придбання літаків - втрачені.

Проте Харківський аероклуб продовжив надавати консультаційні послуги і тримати зв’язок з міжнародними партнерами, допомагаючи українцям у бажанні розвиватись у льотній майстерності за кордоном за підтримки наших партнерських шкіл.

Приватний пілот – випускник льотної школи Харківського аероклубу Дмитро Кленов успішно конвертував ліцензію PPL ICAO в PPL EASA у партнерській школі Egmont Aviations у Словенії.

Партнер Харківського аероклубу - компанія Egmont Aviation (республіка Словенія, м.Любляна) спеціалізується на льотній підготовці пілотів на літаках і вертольотах відповідно до європейських стандартів EASA. Дмитро пройшов навчання у льотній школі Харківського аероклубу у 2020-му році. У 2022 році виникла потреба конвертував ліцензію PPL ICAO в PPL EASA. Це вдалося виконати за короткий термін і з такими розцінками:

  • Теоретична підготовка – 1000 Євро;
  • Льотна підготовка (48 годин) – 10570 Євро (включаючи аеропортові збори, паливо та інші супутні витрати);
  • Льотний іспит – 280 Євро;
  • Теоретичні іспити (ICAO English, English phraseology, Human performance and limitations, Air law) - 580 Євро;
  • Медогляд + сертифікат: 170 Євро.

Дмитро Кленов розповів:

«Загалом мій рівень підготовки оцінили як хороший, проблем у освоєнні нового типу літака (Piper PA-38) не було, приблизно за 7 годин польотів з інструктором мене випустили у самостійний політ. Під кінець льотної підготовки дозволили взяти з собою на борт друга і виконати невеликий панорамний політ навколо міста Марібор, що на мою думку було ознакою впевненості в моїх можливостях.

У групі були як студенти, які проходять конвертацію, так і ті, які прийшли на початкове навчання, почали з вивчення предметів, які необхідні для конвертації: (Air law - повітряне право, Human performance and limitations - Людські можливості та обмеження).

Льотна підготовка розпочалася практично одразу після проходження медогляду. У мене було 52 години нальоту та обмежений проміжок часу (менше місяця), за який мені необхідно було пройти курс для конвертації ліцензії. Так як для конвертації необхідно щонайменше 100 годин, літали багато і практично щодня (коли дозволяла погода). Було навіть кілька днів, коли літали по 5 годин на день, навантаження досить серйозне. Літали як міжнародними аеропортами: Марібор (LJMB), Любляна (LJLJ), Порторож (LJPZ), так і внутрішніми: Цельє (LJCE), Куниця (LJSK) та інші. ЗПМ були як з твердим покриттям, так і з ґрунтовим покриттям.

Льотна підготовка була досить серйозною: польоти міжнародними аеропортами, комунікація англійською мовою, захід на посадку після пасажирських літаків, польоти в гірській місцевості, подача flight-планів, підготовка навігаційної документації (маршрут на карті + navigation log), розрахунок центрівок, перехід на QNH (в Україні літав QFE). Після нальоту необхідних 100 годин був льотний іспит. Вся льотна підготовка проходила на літаках Piper PA-38 Tomahawk. (48 годин + 1.5 години іспит).»

Дмитро поїхав за кордон ще перед початком повномасштабного вторгнення, та протягом усіх цих місяців допомагав фінансово рідному аероклубу, зо що колектив дуже вдячний нашому випускнику.

НОВІ ОБСТРІЛИ

На початку літа у ворожих пабліках пройшла інформація, що начебто на українському аеродромі «Коротич» зосереджена серйозна військова техніка. Буквально через декілька годин аеродром зазнав повторного нападу. Опівночі 4 червня 2022 року з різницею в кілька хвилин по аеродрому «Коротич» було випущено 4 ракети. Зруйновано ангари, знищено авіатехніку, пошкоджено інфраструктуру аеродрому. Обійшлося без жертв. Від ударів утворилися 6-метрові вирви. Це вже друга атака на цивільний спортивний аеродром. Третя відбулася незабаром.

Пізно ввечері 4 червня, близько 23 години, ворог знову підступно наніс три ракетно-артилерійських удари по вже зруйнованій інфраструктурі аеродрому «Коротич». Люди встигли сховатися. Проте два пошкоджених ангари були зруйновані повністю, а разом з ними – і вся авіаційна техніка, - а це легкі спортивні і тренувальні літаки.

Керівник Харківського аероклубу Сергій Філатов скаже: «Викладаючи фото з наслідками попереднього нападу, думав, що ворог побачить, що жодної військової техніки на аеродромі не було і немає. Проте на улюблений багатьма харків’янами аеродром, де збувалися мрії, відбувалися стрибки і польоти, знову були наведені ворожі ракети. Вже втретє за час війни. Зрештою, було повністю зруйновано найбільший і найстаріший ангар, побудований ще у 60-х роках минулого століття. Ангару, який знаходився поруч, також більше немає. Літаки, які піднімалися в небо в ознайомлювальні, туристичні та навчальні польоти, використовувалися приватними пілотами для повітряних мандрів, знищені. А з ними – і мрії сотень і тисяч закоханих у небо людей. Як видно з фото, на території аеродрому жодних військових літаків або вертольотів, чи іншої військової техніки нема і не було.»

Тим не менше, віддані справі аероклубівці не покинули аеродром. Життя триває попри війну. Щоб прогодуватися, долучилися навіть до сільськогосподарської діяльності... Паралельно виконуючи обов`язки зі сприяння обороні України, перебуваючи у стані постійної небезпеки, очікуючи нових «прильотів»...

Аеродром «Коротич» зазнав нового, четвертого удару в День захисників і захисниць України: ракетами вдарили 14 жовтня. П`ять ракет вразили територію аеродрому. Перші лягли на льотному полі - це і врятувало життя керівника і співробітників аероклубу, які в секунди атаки перебирали картоплю у вже напівзруйнованому ангарі. За хвилину до ракет, які знову вдарили по багатостраждальній будівлі, звідти вискочили люди...

ГЕРОЇ

Звісно, на фоні цьогорічних руйнувань складно говорити про якісь досягнення. Проте ми усвідомлюємо, що все було не дарма. Сьогодні головним досягненням Харківського аероклубу є бойові пілоти, яких ми навчали первинній льотній підготовці на легких літаках, і які сьогодні гідно стережуть небо України. Ви - наші герої! Більшість військових льотчиків на варті українського неба - це вихованці нашої школи пілотів, яка виконувала Програму первинної льотної підготовки військових курсантів на ХАЗ-30. На аеродромі «Коротич» вони здобули крила і отримали путівку в небо, а зусиль до цього доклали наші пілоти-інструктори: Сергій Філатов, Віктор Туголуков, Андрій Терьошин, Микола Дричак, В`ячеслав Хаєнко, Сергій Комін, Андрій Шевченко, Михайло Шехайло та інші.

Дехто з них назавжди пішов у небо, виконуючи обов`язок захисту Свободи і Незалежності України. Поки що ми не можемо вказати всі бойові втрати за час війни поіменно. Однак колектив Харківського аероклубу висловлює глибокі співчуття рідним і близьким усіх Героїв, які загинули. Ми будемо пам`ятати і шанувати вас завжди.

ВДЯЧНІСТЬ

Наприкінці року колектив Харківського аероклубу має визнати: аероклуб на межі існування. Ми вижили лише завдяки небайдужим людям, які увесь цей час допомагали нам: коштами, їжею, гуманітаркою, робочими руками, добрими словами підтримки.

З перших днів війни колектив ХАК ТСОУ та їх керівник знаходяться на робочому місці та постійно надають допомогу Збройним Силам України. Попри це, у зв`язку зі збройною агресією Харківський аероклуб не може виконувати свою діяльність, передбачену Статутом, та отримувати кошти на утримання організації, в тому числі виплати заробітної плати. Аеродром «Коротич» є найбільш постраждалим об`єктом на території Пісочинської громади. Пісочинською селищною радою складено акт обстеження будівель та споруд, пошкоджених під час бойових дій на території Пісочинської селищної ради, спричинених збройною агресією російської федерації. На сьогодні керівний склад аероклубу не має бачення щодо плану та перспектив стосовно збереження та відродження аеродрому. Керівництво Пісочинської селищної ради звернулося до Голови Товариства сприяння обороні України з запитом щодо плану відновлення інфраструктури та працездатності аероклубу, а також передбачених ТСО коштів на фінансування ХАК ТСО України у 2023 році, в тому числі передбачені кошти на виплату зарплати працівникам організації.

Сьогодні ми висловлюємо вдячність всім любителям авіації, хто бере участь у вирішенні питань функціонування аероклубу під час воєнного стану.

Увесь діючий склад Харківського аероклубу, а також особисто начальник ХАК Сергій Філатов безмежно вдячні нашим випускникам, слухачам, студентам, приватним пілотам, волонтерам, які, незважаючи на складні часи, системно підтримують аероклуб своїми донатами, що дає можливість вижити та зберегти те, що вціліло. На жаль, наразі пряма діяльність аероклубу і аеродрому «Коротич» неможлива. Проте співробітники, які залишилися на своїх робочих місцях, виконують обов’язки щодо сприяння обороні України.

Керівництво Харківського аероклубу вдячне центральному керівному органу – ТСО України – за забезпечення співробітників служби охорони та бухгалтерії клубу заробітною платнею за три місяці – лютий, березень і квітень. Незважаючи на небезпеку, обстріли та постійну загрозу, співробітники охорони продовжують ходити на роботу.

Однак до сьогодні зберегти колектив вдалося тільки завдяки небайдужим людям: нашим студентам, спортсменам, льотчикам, які фінансово підтримують нас! Артем Мозговий, Сергій Назаров, Сергій Логвиненко, Іван Замковець, Євгеній Матвієнко, Андрій Степко, Валентин Скалига, Дмитро Кленов, Юлія Бондар, та інші. Велика вдячність і шана вам.

Для того, щоб зберегти те, що залишилося, уникнути мародерства, аеродром повинен бути під цілодобовим наглядом. Постійну допомогу у чергуваннях складають члени аероклубу – Олексій Агієвич, Володимир Волошин, Петро Рижило, Сергій Трофімцов, Ігор Рубін, Антон Денисович, Олександр Шанін, Валерій Тимошенко та інші. Нічні чергування від початку війни продовжує нести керівний склад аероклубу: Сергій Філатов, Віктор Туголуков, Андрій Терьошин.

Ми цінуємо кожного, хто проявляє небайдужість – будь то фінансова підтримка, волонтерська взаємодія, або фізична допомога на місці, чи навіть слова, що підбадьорюють. Ми заздалегідь просимо пробачення у тих, кого не вказали у цьому матеріалі, адже всіх, хто долучився до підтримки протягом року, просто не перерахувати. Колектив Харківського аероклубу висловлює вдячність:

Керівництву і комунальним підприємствам Пісочинської ОТГ і особисто Чернобаю Олегу Олександровичу, Коротичанській школі, лікарям 30-ї лікарні (Лозова Юлія Вікторівна, Мітяєв Олександр Миколайович, Харченко Ірина Сергіївна), приватному пілоту і лікарю-травматологу Бабаляну Володимиру Олександровичу, адміністрації Основ’янського району в обличчі керівниці Головчанської Анни Олександрівни, волонтерам ХАІ, парашутної ланки ХАК під керівництвом Сергія Ткаченко, Василю Коротенко, Роману Корбі, мотохабу «Street Way» (Стрюк Артем Борисович), особисто Віктору Філатову, Олександру Кондратенко, Олександру Панікаревичу, Юрію Проценко. А також Володимиру Брехунченко, Євгену Брехунченко, Сергію Шумило, Володимиру Репіченко, Василю Корнієнко, Валерію Тимошенко, Віталію Гнідому, Олексію Жучкову. Бійцям і керівному складу ДСНС України в Харківській області в обличчі Волобуєва Олександра Васильовича і Торяника Анатолія Олексійовича, а також спеціалістів, які допомагали ліквідовувати наслідки атак:

  • начальник Харківського районного управління полковник служби цивільного захисту АСТАХОВ Артем Анатолійович;
  • заступник начальника управління-начальник відділу цивільного захисту Харківського районного РУ ДСНС України у Харківській області СОЛЯНИК Роман Юрійович;
  • начальник відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Харківського районного управління ГУ ДСНС України у Харківській області підполковник служби цивільного захисту КОСТИРЯ Артем Петрович;
  • заступник начальника 4 державного пожежно-рятувального загону з питань організації служби та оперативного реагування ГУ ДСНС України у Харківській області підполковник служби цивільного захисту ТРОФІМОВ Іван Володимирович;
  • начальник караулу 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ капітан служби цивільного захисту ІВАНЧЕНКО Максим Олександрович;
  • командир відділення 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ прапорщик служби цивільного захисту ПОЛУДЕНКО Олексій Геннадійович;
  • пожежний-рятувальник 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ молодший сержант служби цивільного захисту МИКИТЕНКО Андрій Іванович;
  • пожежний-рятувальник 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ сержант служби цивільного захисту ГУБАРЕНКО Олександр Вікторович;
  • пожежний-рятувальник 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ молодший сержант служби цивільного захисту КОВАЛЕНКО Іван Миколайович;
  • водій 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ сержант служби цивільного захисту ЗАІКА Андрій Сергійович;
  • водій 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ старшина служби цивільного захисту АРКАДОВ Андрій Олександрович;
  • заступник начальника 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ майор служби цивільного захисту ГУБСЬКИЙ Степан Олександрович;
  • начальник караулу 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ лейтенант служби цивільного захисту АРТЮХОВ Єгор Олегович;
  • командир відділення 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ прапорщик служби цивільного захисту ВІКУЛОВ Сергій Сергійович;
  • пожежний-рятувальник 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ молодший сержант служби цивільного захисту КОВАЛЕНКО Іван Миколайович;
  • пожежний-рятувальник 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ рядовий служби цивільного захисту ДІХТЯРЬ Микола Павлович;
  • водій 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ старшина служби цивільного захисту ДІХТЯРЬ Василь Павлович;
  • водій 48 ДПРЧ 4 ДПРЗ старший сержант служби цивільного захисту АЛДОШИН Олександр Олександрович;
  • провідний інспектор відділу запобігання НС Хмельницького РУ ГУ ДСНС у Хмельницькій області лейтенант служби цивільного захисту ВОРОБЙОВ Дмитро Олександрович;
  • провідний інспектор відділу запобігання НС Хмельницького РУ ГУ ДСНС у Хмельницькій області лейтенант служби цивільного захисту БІЛУЩЕНКО Дмитро Вадимович;
  • водій 56 ДПРЧ 4 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Харківській області, старшина служби цивільного захисту КЛОЧКО Сергій Олександрович.

Особовий та начальницький склад Луганського гарнізону ДСНС України у Харківській області на чолі з тимчасово виконуючим обов’язки начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області, полковником служби цивільного захисту КОРЧАГІНИМ Павлом Олександровичем.

  • тимчасово виконуючий обов’язки начальника 7 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області, майор служби цивільного захисту ЖЕПЕЛЕУ Володимир Михайлович;
  • начальник караулу 38 ДПРЧ 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області, капітан служби цивільного захисту ГАЙДУКОВ Владислав Валерійович;
  • командир відділення 12 ДПРЧ 1 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області, старший прапорщик служби цивільного захисту КОСТІН Олександр Михайлович;
  • командира відділення-водій 36 ДПРЧ 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області, прапорщик служби цивільного захисту
  • ОЛЕКСІН Василь Іванович;
  • пожежний-рятувальник 24 ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Луганській області, молодший сержант служби цивільного захисту ТАРАСОВ Дмитро Олександрович;
  • пожежний-рятувальник35 ДПРЧ 1 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області, молодший сержант служби цивільного захисту ТЕЛЕБЕНЄВ Ігор Володимирович;
  • пожежний-рятувальник35 ДПРЧ 1 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Луганській області, молодший сержант служби цивільного захисту ЧУПРИНА Владислав Вадимович;

Дякуємо вам! Завдяки вам ми залишаємося, віримо у перемогу і сподіваємося, що розправимо крила!