7 м/сІз всесвітнім днем авіації і космонавтики! 12 квітня 2019 року виповнюється 58 років з дня першого польоту людини у космос. Свій внесок у розвиток космічної галузі внесли 32 підприємства Харківщини. Вивченню позаземного простору присвятили свої життя багато харків’ян. А на честь першопроходця Юрія Гагаріна названо проспект, де на будинку №39 зображено портрет авіатора та космонавта.
День космонавтики було встановлено 9 квітня 1962 року, а міжнародний статус він отримав у 1968 році на конференції Міжнародної авіаційної федерації. З 2011 року цей день носить ще одну назву – Міжнародний день польоту людини у космос, оскільки саме 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше у світі здійснив орбітальний обліт Землі.
На той час старшому лейтенанту Юрію Олексійовичу Гагаріну було 27 років. Виходець із селянської родини, він закінчив 1-е військове авіаційне училище льотчиків імені Ворошилова у Чкалові, служив у морській авіації, у 769-му винищувальному авіаполку 122-ї винищувальної авіаційної дивізії ВПС Північного флоту. До кінця 1959 року старший лейтенант Гагарін налітав 265 годин, мав кваліфікацію військового льотчика 3-го класу.
Пройшовши жорсткий відбір, розуміючи, що відправка людини у космос пов’язана з величезним ризиком, шанси повернутися на землю 50%/50%, Юрій Гагарін з успіхом виконав місію. Став справжньою зіркою свого часу і ця слава залишається гучною і досі. Щороку у світі відкриваються організації, музеї та алеї, присвячені космонавту. Так, 14 квітня на острові Крит, у місті Іракліон відкриють парк імені Гагаріна. Космонавти з усього світу будуть саджати там дерева, помічені спеціальним QR-кодом, що містить усю необхідну інформацію.
Наприкінці березня пам'ятник Гагаріну відкрили в Ізраїлі, на території планетарію у місті Нетанія.
Переживши тріумф славою, будучи знаменитістю світового масштабу, незадовго до гибелі Юрій Гагарін писав у своєму щоденнику: «Немає у мене сильнішої тяги, ніж бажання літати. Льотчик повинен літати. Завжди літати.» Але його життя обірвалося у 34 роки: 27 березня 1968 року разом з інструктором Володимиром Серегіним Юрій Гагарін розбився на літаку-спарці УТІ МіГ-15. Причини його загибелі досі неоднозначні.
Фото Святослава Проскуріна
Шансів стати космонавтом у звичайної людини небагато. У космонавтів важкі умови праці, де потрібне неабияке здоров’я. Усім відомо, що під час старту та приземлення корабля вони відчувають великі перевантаження. Тіло стає важким, руки та ноги неможливо підняти. У космосі настає невагомість. На сьогоднішній день вимоги до майбутніх космонавтів наступні:
- Діючий льотчик військової авіації з нальотом більше 350 годин, що має більш ніж 160 парашутних стрибків.
- Вік від 27 до 30 років, зріст до 175 см, вага до 75 кг.
- Величезне бажання (стати космонавтом) .
- Бездоганна репутація: відсутність судимостей, негативних записів в особистій справі, психічна врівноваженість.
За більш ніж півстоліття існування космонавтики, під час польотів і тренувань загинуло більше двох десятків людей. Серед них – харків’янин Валентин Бондаренко, який не дожив усього 19 днів до першого польоту людини у космос.
Перший загін космонавтів СРСР почав формуватися у 1960 році. Для польоту на космічному кораблі «Восток» почали збиратися кращі льотчики ВПС усієї країни. У число 20 обраних потрапив і харківський льотчик Валентин Бондаренко. Він був наймолодшим у першому загоні космонавтів (йому було 24 роки). Однак на 10-й день перебування в сурдобарокамері через необережність льотчика всередині камери сталася пожежа, в результаті якої Валентин Бондаренко отримав несумісні із життям травми. Проте, Харків дав світові багатьох спеціалістів у галузі космонавтики та зробив величезний внесок у те, щоб штучний супутник Землі потрапив на орбіту, а перша людина – у космос. Більше тридцяти харків’ян було зараховано у загін космонавтів СРСР, двадцять один з них літав у космос.
Серед харківських космонавтів: Олексій Леонов, Володимир Аксьонов, Василь Лазарев, Олександр Волков, Юрій Онуфрієнко, Володимир Васютін, Анатолій Арцебарський, Ігор Вовк, Юрій Гідзенко, Юрій Глазков, Володимир Дежуров, Анатолій Карташов, Олег Кононенко, Анатолій Левченко, Володимир Ляхов, Юрій Маленченко, Юрій Малишев, Анатолій Філіпченко, Василь Циблієв, Селіжан Шаріпов.
8 квітня 2008 року у космос з космодрому «Байконур» полетіли одразу двоє харків’ян – командир космічного корабля «Союз ТМА-12» Сергій Волков і бортінженер Олег Кононенко. Вони взяли пасажирку – космічну туристку 29-річну Лі Со Йон з Південної Кореї. Сергій Волков – син харківського космонавта Олександра Волкова, народився у Чугуєві, перший у світі космонавт у другому поколінні. Олег Кононенко закінчив ХАІ.
Свій внесок у розвиток космічної галузі зробили 32 підприємства Харкова, серед яких «Хартрон», «Комунар», Харківський приладобудівельний завод ім.Т.Шевченко, Харківський завод електроапаратури, НДІ радіовимірювань, Радіоастрономічний інститут НАН України та інші. Деякі з них продовжують працювати для потреб космічної галузі.
За майже шість десятиліть розвитку космічної галузі масштаби проектів стрибнули далеко вгору. Космонавтика міцно увійшла у наше життя та принесла людині багато переваг: навігаційні системи, прогнози погоди, телебачення, телекомунікації, супутникова розвідка та багато іншого. Космос – це грандіозні проекти та складні технології.
Однак часто реалізація великих завдань гальмується через величезну дорожнечу сфери. Наприклад, вартість створення та підтримання у робочому стані станції МКС оцінюється у $150 млрд. Станцію вагою більше 400 тон збирали космічні агенції по усьому світу.
А що ж у сучасності?
В SpaceX повідомили про нові успіхи під час запуску ракети Falcon Heavy. Ракета успішно вивела на орбіту комунікаційний супутник, що належить Саудівській Аравії. Arabsat 6A призначено для передачі телевізійних та телефонних сигналів. Апарат запустили з космодрому на мисі Канаверал (Флоріда) сьогодні вночі о 00.35 за київським часом. А за декілька хвилин прискорювачі та перша ступінь ракети успішно повернулися на Землю. Вони опустилися на плавучу платформу, яка знаходиться в Атлантичному океані у 535 милях від узбережжя США. Для Falcon Heavy це перший комерційний старт і другий запуск в її історії. Перший випробувальний політ відбувся у лютому минулого року.
Вже в цьому році компанія SpaceX планує запуск пілотованої капсули Crew Dragon, і фірма Blue Origin сподівається провести суборбітальний комерційний запуск.
Напередодні святкування всесвітнього дня космонавтики, 10 квітня 2019 року вчені проекту EHT - Event Horizon Telescope заявили про ще одну історичну подію – отримання перших фотографій чорної діри, побачити яку неможливо в принципі, оскільки її тяжіння настільки велике, що з діри не може вирватися жоден сигнал, у тому числі і світло.
Унікальні дані зібрали радіотелескопом Event Horizon – це сітка з 8 телескопів, які працюють за принципом радіоінтерферометрії з наддовгими базами, розташованими від Південного полюсу до Іспанії.
Робота над його створенням велася більше 10 років. Нарешті у квітні 2017 року сітку телескопів було синхронізовано за допомогою атомного годинника.
Експеримент з фотографування чорних дір та обробки гігантської за об’ємами інформації тривав близько двох років. І ось вперше людство побачило зображення надмасивної чорної діри і горизонту подій – вчені показали, як виглядає чорна діра у центра надгігантської еліптичної галактики Messier 87 (М87) у сузір’ї Діви.
На фото видно «тінь» чорної діри – темна область на фоні кільця, утвореного світлом від речовини, що падає у діру, огинаючи її. Це зображення реконструйовано з радіоспостережень. На думку вчених, цей експеримент має величезне значення для усієї науки та відкриває нові можливості для вивчення Всесвіту.