7 м/сПонад сто років тому, в епоху зародження авіації, без потрібних знань і документації, на власні гроші, харківський залізничник самостійно побудував і облітав декілька літаків. Степан Гризодубов увійшов у світову історію і прищепив любов до неба доньці - Валентині, яка також, як і батько, прославилася як авіатор.
Степан Гризодубов прожив 81 рік, він спочиває у Харкові, на 2-му кладовищі. А за адресою, де проживала сім'я Гризодубових (вул.Мироносицька, 54Б), працює музей-квартира. На Мироносицькій перший харківський авіаконструктор Степан Васильович Гризодубов жив з 1921-го до самої смерті, 1965 року.
Гризодубов народився в селі Пархомівка Краснокутського району в сім'ї чиновника канцелярії предводителя дворянства Сумського повіту. Закінчив Харківське залізничне училище і став майстром електромеханічного ремесла. Завідував електростанцією дворянського зібрання Харкова, крім того мав власну електромеханічну майстерню, по провулку Мордвинівському, 13, а потім по вулиці Мироносицькій, 91.
Побачивши в кінохроніці літак братів Райт, Гризодубов викупив кілька кадрів, за якими спробував відтворити схеми і креслення літального апарату. З 1908 Степан робив спроби побудувати копію літака братів Райт. Перший його літак не зміг піднятися в повітря. Незважаючи на невдачу, Гризодубов продовжив роботу. У 1910 році, щоб зібрати кошти і добудувати вдалий аероплан, в саморобному ангарі винахідник влаштував виставку. Всі деталі і запчастини аероплана Гризодубов забезпечив пояснювальними записками. Але лише третій його літак, побудований ним в 1912 році, полетів. Гризодубов, не маючи льотного досвіду, самостійно підняв повітряне судно в небо на харківському іподромі.
Таким чином, з 1908-1912 р.р. побудував літаки Г-1, Г-2, Г-3 і Г-4 (літав) з бензиновими 4- і 3-циліндровими двигунами АДГ-1 і АДГ-2 потужністю відповідно 38 і 22 кВт (в цих двигунах використовувалися деталі французького двигуна «Анзані»).
Коли у французьких, німецьких та інших журналах з'явилися статті про обдарованого авіатора, на талановитого самоука звернули увагу і в Росії. Гризодубова викликали до Відділу Повітряного флоту для ознайомлення з його винаходами. Степан Васильович вступає до Петроградської школи авіації і, закінчивши її, отримує диплом пілота-авіатора. Однак революційні події і конфлікт з начальником школи змусили його повернутися до рідного Харкова.
У 1919-1920 командував майстернями Харківського авіапарку, відновлював літаки. З 1924 року керував секцією планерного спорту і малопотужної авіації Тсоавіахіму України і Криму. Один з організаторів планеризму в країні. У тому числі діяльність Гризодубова стала складовою створення і функціонування першого в Україні аероклубу - Харківського, який з 1996 року носить ім'я дочки винахідника - Валентини Степанівни Гризодубової.
У 1939 побудував спортивний літак Г-5 з бензиновим двигуном АДГ-4 потужністю18 кВт. Потім займався винахідницької діяльністю і раціоналізаторської роботою, очолював групу інженерів-конструкторів по автоматизації технологічних процесів на великих підприємствах електротехнічної, вугільної і хімічної промисловості; одним з перших займався обчислювальними машинами.
Все життя Степана Гризодубова було пов'язане з авіацією. В останні роки життя багато уваги приділяв популяризації досягнень авіації серед школярів і студентів.