7 м/сКолектив Харківського аероклубу стурбований планами щодо скорочення випробувального загону держпідприємства «Антонов» і висловлює підтримку спілці льотчиків-випробувачів України в зверненні до керівництва держави і ДК «Укроборонпром» з метою запобігти знищенню школи підготовки таких фахівців в країні.
Виктор Гончаров в кабине «Антея». Фото Анастасия Рафал, «Страна»
Голова спілки льотчиків-випробувачів України, льотчик-випробувач 1 класу Віктор Гончаров, начальник інспекції з безпеки польотів ДП «Антонов», який першим підняв в небо Ан-132D, випробовував цілий ряд літаків, включаючи Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія», Ан-22 «Антей» і Ан-178, виступив автором відкритого листа, де повідомляє, що на ДП «Антонов», яке є єдиним в Україні авіапідприємством, здатним створювати і серійно випускати нові літаки, склалася катастрофічна ситуація через скорочення складу льотчиків-випробувачів. У тексті документу повідомляється про психологічний тиск адміністрації в зв'язку з намірами скоротити штат підприємства. І відзначається, що без кваліфікованих фахівців цієї професії неможливо існування і подальший розвиток авіаційної галузі, неможлива безпека польотів.
На підтримку льотно-випробувального складу ДП «Антонов»
Шановні наші читачі, колеги, друзі, всі, хто має відношення до розробки, будівництва, випробування і експлуатації вітчизняної авіаційної техніки. З величезним занепокоєнням прочитали звернення глави союзу льотчиків-випробувачів України Гончарова В.В.
Начальник ХАК Філатов С. Н. і заступник з льотної підготовки Комін С. Г. є льотчиками-випробувачами, членами союзу льотчиків-випробувачів, і вихованцями ЦПЛС ДП «Антонов». Тому ми особливо гостро відчуваємо цю проблему. У 2012 р відбувся «крайній» (сподіваємося, що не останній) випуск льотчиків-випробувачів, які пройшли повний курс підготовки, і освоїли в повному обсязі теоретичну і льотну підготовку.
На сьогоднішній день з дипломованих льотчиків-випробувачів цивільної авіації України, що мають кваліфіковану оцінку в пілотському свідоцтві «льотчик-випробувач», наймолодшому - 50 років.
Замість того, щоб думати про скорочення льотно-випробувального складу, необхідно задуматися, як врятувати те, що є, з огляду на те, що час біжить невблаганно. І думати, як зберегти вітчизняну школу підготовки випробувальних кадрів. Це, звичайно, в тому випадку, якщо наша країна збирається продовжити створення літаків і вертольотів. 30 років незалежності вже показали - ніхто не прийде і не створить нам нічого! Всі країни, які мають авіаційну галузь, в першу чергу, нам не партнери, а - конкуренти. Жодна країна не віддасть нам навіть «сухої крихти» зі столу міжнародного ринку створення, виробництва та продажу авіаційної техніки.
Льотно-випробувальний склад - це штучний і дуже дорогий продукт, що вимагає тривалого часу на підготовку і отримання необхідного досвіду. Але якщо його не мати, то і літако- / вертольотобудування можна просто згортати. Тільки льотчикам-випробувачам дозволено заходити в польотах за ті рамки, які для лінійного пілота - бетонна стіна. Тільки льотчики-випробувачі можуть передавати знання і вміння управляти авіаційною технікою, новоствореною і модернізованою, лінійним пілотам.
Перефразовуючи цитату історичного персонажа можна сказати так: «Хто не буде утримувати вітчизняну школу льотно-випробувальної роботи, той буде годувати, взувати, одягати і платити десятки і сотні тисяч доларів за іноземну».
Сподіваємося, що керівництво ДП «Антонов» в питаннях збереження льотно-випробувальних кадрів завжди буде спиратися тільки на НАШІ національні виробничі інтереси.